Історія справи

Постанова ВГСУ від 04.03.2015 року у справі №910/17564/13
Ухвала КГС ВП від 03.04.2018 року у справі №910/17564/13
Постанова ВГСУ від 09.07.2014 року у справі №910/17564/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 910/17564/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М. - головуючого, Коваленка В.М. (доповідач у справі), Короткевича О.Є., розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича, м. Львівна постанову та рішеннявід 15.12.2014 Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2014 господарського суду м. Києва у справі№ 910/17564/13 господарського суду м. Києваза позовомфізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича, м. Львівдоприватного підприємства "Нива-В.Ш.", м. Київ треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача1. товариство з обмеженою відповідальністю "Верона Груп", м. Київ 2. товариство з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", м. Київ 3. Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, м. Київ провизнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів

в судовому засіданні взяли участь представники:

ФОП Галілей А.С. -Радутний О.С., довір.,ТОВ "Верона Груп" - Єсаулов В.О., довір.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 05.12.2013 у справі № 910/17564/13 відмовлено фізичній особі підприємцю Галілею Анатолію Степановичу (далі - Позивач, ФОП Галілей А.С.) у задоволенні позову до приватного підприємства "Нива-В.Ш." (далі - Відповідач, ПП "Нива-В.Ш.") за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Верона Груп" (далі - Третя особа 1), товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (далі - Третя особа 2), Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України (далі - Третя особа 3), про визнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 ухвалено здійснити процесуальне правонаступництво, шляхом заміни товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" його правонаступником - товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ІФГ Капітал". Апеляційну ж скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2013 - без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 09.07.2014 постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.04.2014 та рішення господарського суду м. Києва від 05.12.2013 скасовано, а справу № 910/17564/13 передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

За результатами нового розгляду, рішенням господарського суду м.Києва від 01.10.2014 у задоволенні позовних вимог ФОП Галілея А.С. до ПП "Нива-В.Ш." за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Верона Груп", товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання недійсними та скасування результатів прилюдних торгів відмовлено повністю.

Не погодившись з цим рішенням суду, Позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення господарського суду м. Києва від 01.10.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі, поклавши судові витрати на Відповідача

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 (головуючий суддя - Коршун Н.М., судді: Алданова С.О., Дикунська С.Я.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення господарського суду м.Києва від 01.10.2014 - без змін.

Не погоджуючись з судовими рішеннями попередніх інстанцій, ФОП Галілей А.С. звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 01.10.2014, постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, поклавши судові витрати на Відповідача.

Касаційна скарга мотивована порушенням судами попередніх інстанцій ч.5 ст.124 Конституції України, норм матеріального права, зокрема ч.3 ст.19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також норм процесуального права.

До Вищого господарського суду України 03.03.2015 надійшло клопотання Державної виконавчої служби України про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю представників, які мають довіреності на представництво інтересів, бути присутніми в судовому засіданні касаційної інстанції 04.03.2015 у зв'язку з відрядженнями та участю в інших судових справах.

Зазначене клопотання задоволенню не підлягає з огляду на встановлений ст. 1118 ГПК України строк розгляду касаційної скарги та у зв'язку з тим, що в порушення норм ст.ст. 33, 34 ГПК України, до нього не було додано жодних доказів на підтвердження викладених в клопотанні підстав для відкладення розгляду справи,.

Заслухавши пояснення представників Позивача, Третьої особи 1, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалюючи при новому розгляді справи рішення про відмову в задоволенні позову місцевий суд вказав, що під час проведення спірних торгів не було порушено порядку їх проведення, продаж майна відбувся у відповідності до закону, права та охоронювані законом інтереси Позивача порушені не були, тому підстави для визнання торгів недійсними відсутні. Крім цього, суд зазначив, що у Відповідача відсутні повноваження щодо скасування процедури проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) інакше, ніж на підставі постанови державного виконавця органу Державної виконавчої служби. Суд першої інстанції також вказав, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними.

Апеляційним судом вказані висновки місцевого суду були підтримані у повному обсязі.

Однак, суд касаційної інстанції вважає, що вказані висновки були зроблені судами з порушенням та неправильним застосуванням норм законодавства, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, 01.07.2013 між Державною виконавчою службою України та ПП "Нива-В.Ш." (організатор) укладено Договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) №13/27, предметом якого є здійснення сторонами дій, пов'язаних з виконанням умов Генерального договору про реалізацію арештованого майна, на яке звернено стягнення державними виконавцями при примусовому виконанні рішень №4 від 23.01.2012, з надання послуг з реалізації арештованого нерухомого майна шляхом його продажу на прилюдних торгах, на яке звернено стягнення державним виконавцем при примусовому виконанні рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Відповідно до п. 1.2 Договору ДВС України передає організатору прилюдних торгів нерухоме майно, арештоване державним виконавцем, а організатор прилюдних торгів надає послуги з організації проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", Законом України "Про іпотеку", іншими законами України, Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 №68/5 та зареєстрованим в Мін'юсті України 02.11.1999 за №745/4038.

Пунктом 1.3 Договору визначено, що на прилюдні торги передається арештоване нерухоме майно (предмет іпотеки) за наступною характеристикою: нерухоме майно (предмет іпотеки) арештоване при примусовому виконанні виконавчого документа: наказ №25/184-09 від 02.08.2010 господарського суду Дніпропетровської області, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1 766,90 кв.м, а саме: адміністративна будівля, літ. "А-2", площею 561,9 кв.м, гараж, літ. "Б", площею 16,2 кв.м, магазин, літ. "А-3", площею 1 188,8 кв.м., які розташовані за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, 49 і є власністю Галілею Анатолію Степановичу.

В ході розгляду справи було встановлено та підтверджується матеріалами справи (т. 1 а.с. 52-53), що 22.07.2013 Відповідачем проведено прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна Позивача.

З протоколу № 13/27/1, складеного за наслідками проведених торгів вбачається, що в прилюдних торгах взяли участь: ТОВ "Верона Групп" та Васильєв Святослав Олегович. Переможцем прилюдних торгів визначено ТОВ "Верона Групп" (Третя особа 1 у даній справі), ціна продажу лота склала 1 032 000,00 грн.

Звертаючись до господарського суду з позовом ФОП Галілей А.С. послався на те, що прилюдні торги з реалізації нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м2, що знаходяться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, 49, проведені Відповідачем з порушеннями вимог законодавства України.

Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах.

Так, як свідчать матеріали справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 15.07.2013 у справі № 914/2572/13 (т. 1 а.с. 27-31) щодо Позивача порушено справу про банкрутство та введено у зв'язку із цим мораторій на задоволення вимог кредиторів. При цьому суди зазначили, що публікація оголошення про торги була здійснена 06.07.2013 на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, тому спірне майно вже перебувало на стадії продажу.

Однак, колегія суддів зауважує, що в розумінні положень розділу 3 Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 68/5 від 27.10.1999, публікація спеціалізованою організацією, яка проводить публічні торги, оголошення про проведення прилюдних торгів здійснюється на стадії підготовки до проведення прилюдних торгів.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Львівської області від 03.07.2013 (т.1, а.с. 20-21) разом з вирішенням питання про прийняття заяви про порушення справи № 914/2572/13 про банкрутство Позивача, суд вирішив питання про накладення арешту на майно ФОП Галілей А.С.

Поряд з цим, встановивши той факт, що згідно ухвали господарського суду Львівської області від 08.07.2013 у справі № 914/2572/13 (а.с. 23-25) суд задовольнив заяву про накладення арешту на нерухоме майно ФОП Галілей А.С. із визначенням переліку майна, на яке був накладений арешт, до якого увійшло і нерухоме майно, продане на спірних торгах, суди попередніх інстанцій не врахували висновків постанови Вищого господарського суду від 09.07.2014 у справі № 910/17564/13 про те, що накладення арешту на майно боржника, щодо якого прийнята заява про порушення справи про банкрутство, за своїми правовими наслідками не є тотожнім наслідкам введенню мораторію на задоволення вимог кредиторів цього ж боржника.

Таким чином, застосування у даному випадку та посилання судами в оскаржуваних судових рішеннях на норми ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не є належним.

За приписами пунктів 7, 8 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі зупинення судом реалізації арештованого майна; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

При розгляді даної справи суди наведені норми Закону України "Про виконавче провадження" не застосували до спірних правовідносин та прийняли рішення про відмову в задоволенні позову без урахування факту накладення арешту на майно Позивача до моменту його реалізації на спірних торгах.

Отже, виконавче провадження та реалізація майна Позивача у виконавчому провадження на момент порушення справи про банкрутство ФОП Галілея А.С. перебувало лише на стадії підготовки до продажу (а не на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум), а спірні торги проводились після винесення ухвали господарського суду Львівської області від 08.07.2013 про накладення арешту на майно Позивача.

Поряд з цим, колегія суддів приймає до уваги те, що Позивачем у матеріали справи були надані докази (засвідчені копії листа Позивача із доказами (поштовими документами) його вручення Відповідачу 17.07.2013 - т. 1 а.с. 44-47), за якими Підприємець завчасно - до проведення 22.07.2013 спірних торгів, повідомив Відповідача про винесення ухвали від 08.07.2013 про накладення арешту на його майно та заборону на проведення торгів з продажу цього майна та надіслав Відповідачу копію ухвали господарського суду Львівської області від 08.07.2013 у справі № 914/2572/13. На дану обставину суди теж звернули увагу, але не надали їй належного правового обґрунтування.

Посилання судів в оскаржуваних судових рішення на те, що у Відповідача відсутні повноваження щодо скасування процедури проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна (предмета іпотеки) інакше, ніж на підставі постанови державного виконавця органу Державної виконавчої служби, не є належною правовою підставою для відмови в позові у даній справі, ще й тому, що як обґрунтовано зазначив скаржник у своїй касаційний скарзі, згідно до ч.5 ст. 124 Конституції України та ст. 115 ГПК України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Враховуючи аналіз наведених норм та встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що спірні торги проведені Відповідачем з порушенням вимог законодавства.

Таким чином, суди попередніх інстанцій невірно застосували вищезазначені норми діючого законодавства та дійшли помилкового висновку про відмову в задоволенні позову, тому оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, як незаконні. Суд же касаційної інстанції, користуючись повноваженнями, наданими згідно норм ч. 2 ст. 1119 ГПК України, вважає за необхідне прийняти нове рішення - про задоволення позову.

При цьому, розподіл судових витрат у справі слід здійснити виходячи з приписів ст. 49 ГПК України, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", поклавши витрати за розгляд позовної заяви, апеляційної і касаційної скарг на Відповідача та повернувши скаржнику з Державного бюджету України надмірно сплачену суму судового збору за подання касаційної скарги.

Керуючись нормами ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.12.2014 та рішення господарського суду м. Києва від 01.10.2014 у справі № 910/17564/13 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

4. Визнати недійсними та скасувати результати прилюдних торгів, які проведені 22.07.2013 приватним підприємством "Нива-В.Ш" з реалізації нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд.49, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1 766,90 м 2 (адміністративна будівля, літ.А-2, інвентарний номер 066, гараж, літ.Б, інвентарний номер 067, магазин, літ.А-3, інвентарний номер 066), яке належить фізичній особі-підприємцю Галілею А.С. (реєстраційний номер облікової картки платника податків 2407711278), які оформлені протоколом проведення прилюдних торгів № 13/27/1 від 22.07.2013 та актом державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Пінського Ю.В., прийнятого за результатами проведення прилюдних торгів нерухомим майном, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Ілліча, буд.49, від 22.07.2013.

5. Стягнути з приватного підприємства "Нива-В.Ш" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд.5; код ЄДРПОУ 33668915) на користь фізичної особи-підприємця Галілея Анатолія Степановича (79016, м. Львів, вул.Війтовича,буд.3, кв.7; реєстраційний номер облікової картки платника податків 2407711278) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 608 (дві тисячі шістсот вісім) грн. 60 коп.

6. Повернути фізичній особі-підприємцю Галілею Анатолію Степановичу з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір за подання касаційної скарги в сумі 2 360 (дві тисячі триста шістдесят) грн. 40 коп., сплачений квитанцією № 13024156 від 29.12.2014.

7. Доручити господарському суду м. Києва видати відповідні накази.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич

Постанова виготовлена та підписана 06.03.2015